Женя з Шостки розповідає про своє життя під час карантину

Я Женя.

Мені 28 років.

Я –  особа з інвалідністю.

Живу в місті Шостка разом з мамою.

У мене є друзі.

Мої друзі це Аня, Сергій, Женя та інші.

Ми разом ходимо до студії

в  Центрі «Турбота».

Через карантин ми не бачились з друзями.

Ми з друзями спілкувались по телефону та через інтернет.

Я був вдома та допомагав мамі.

  Я грав в ігри на планшеті.

  І багато малював.

  Я готував з мамою їжу.

Зараз вечорами я говорю з викладачем через інтернет.

Викладач задає завдання.

Мама допомагає мені робити завдання і знімає мене на відео.

Я беру участь у конкурсах в інтернеті

з мамою та викладачем.

На конкурсах я розповідаю скоромовки.

З 1 серпня нам дозволили займатись у студії на свіжому повітрі.

На заняття я ходжу в захисній масці.

Я часто мию руки.

Не обіймаюсь з іншими людьми, щоб не захворіти коронавірусом.

Опубліковано:

Запитуйте — відповідаємо

Отримайте відповідь на своє запитання:

  • юриста,
  • соціального працівника,
  • досвідченої мами.

Відповідь буде надана за проєктом ВГО «Коаліція» «Індивідуальна допомога опікунам, піклувальникам, законним представникам у відстоюванні порушених прав недієздатних і непрацездатних українців», що впроваджується в рамках проєкту БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу.